Титан думки і праці, Каменяр… або просто Іван Якович Франко. Автор тисяч прозових, ліричних та драматичних творів. Активний громадський та політичний діяч. Ми вивчаємо «Вічного революціонера» у школі, але скільки цікавого лишається поза уроками ... Що ж такого незвичайного було в цьому чоловікові, на честь якого названий обласний центр нашої країни?

 

Цікаві факти про Івана Франка.

-За усе своє життя Іван Якович написав близько шести тисяч творів. Але ніколи не мав власного кабінету для роботи. 

-Більшу частину свого життя – сорок років – письменник прожив у Львові. Це місто оспіване у його віршах, він був у захваті від цих вуличок, будинків, сакральних споруд і взагалі його атмосфери.

-Під час навчання в гімназії Франко захопився колекціонуванням книг. Митець зібрав колекцію з більше ніж 500 примірників різними мовами – не тільки українською, а й польською, німецькою та іншими. Деякі твори він перекладав українською самостійно.

-Уже гімназистом Франко виявляв надзвичайні здібності – наприклад, він міг чи не дослівно переказати розповідь викладача. На уроках, які вважав нецікавими чи непотрібними, він сидів за останньою партою та читав Шекспіра. До речі, переважно в німецькому перекладі.

-За своє життя опанував 19 мов, з яких щонайменше п’ятьма регулярно писав твори. Українською він перекладав з 48 мов, що було однією з причин того щоб колеги називали його «академією в одній особі».

-За своє життя Іван Якович вигадав та використав чимало літературних псевдонімів і криптонімів (близько 100): підписував свої твори як Віршороб Голопупенко, Мирон, Живий, Джеджалик, Брут Хома, Кремінь тощо.

-Рано залишившись без батьків, молодий Франко заробляв на життя репетиторством, а згодом отримував гроші за свої твори, не працюючи на державній посаді.

-Саме Іван Франко вважав за краще, аби галичани називали себе українцями, а не русинами. Він поширював ідею, що «ми маємо почувати себе українцями без офіційних кордонів».

-Автор варив відмінну каву, що не дивно, оскільки Львів – місто дощу та кави. Також любив випити вина, поважав медовуху, але ніколи не палив.

-Митець був невибагливий у гастрономічних вподобаннях: снідав булкою з кавою, обідав супом з додаванням квасу, грибів чи кропиви, квашеними овочами.

-Як писав сам поет, «Тричі являлась мені любов…». До нас дійшли імена трьох жінок, яким він віддавав своє серце – це Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмунтовська. Але свою руку він запропонував освіченій і досить заможній киянці з прогресивними поглядами Ользі Хоружинській.

-Дні народження Іван Якович завжди святкував у родинному колі. Сімейною традицією стало випікання дружиною Ольгою пирога із написом ТАТО. Про це згодом писала у своєму есе їх донька Анна.

-Неординарність цієї людини полягала ще й в пристрасті до індійської культури. Франко намагався читати в оригіналі індійську літературу, написану санскритом, та вивчав різні філософські твори, деякі з них перекладав українською.

-Неможливо не згадати про те, що саме Франко переклав біблійну книгу «Буття» українською мовою.

-Франко обожнював вишиванки та носив їх чи не щодня. Саме він започаткував новий стиль, поєднуючи класичні європейські костюми та традиційні українські вишиванки.

-Вдома родина Франків мала справжній невеликий зоопарк, де постійно мешкали кролики та собаки, а також іноді травмовані тварини, яких лікували діти.

-Іван Франко – єдиний український письменник, номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але він так її і не отримав, бо помер за кілька місяців до вручення.

-Саме Франко одним з перших спрогнозував крах соціалістичної ідеології марксизму, а державу з таким устроєм назвав тюрмою.

-Релігійні погляди Франка і досі не визначено – радянська влада називала його атеїстом, а деякі дослідники стверджують про його глибоку віру та товариські відносини з галицькими священиками та навіть з митрополитом Андрієм Шептицьким.  

-Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові, без передсмертної сповіді, хоча мав бажання висповідатися. Проте, не вдалося знайти священика, якому митець зміг би відкрити свою душу.

-9 листопада 1962 року, на честь Івана Франка місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ.

Якщо Вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter

Uncategorised

Оцінка статті: 100% - 5 голосів
100%

Друзі, оцініть будь ласка статтю. Для нас важлива Ваша думка!

Додати коментар

FB