Вчені почали робити перші спроби впливу на погоду після Другої Світової Війни. Піонерами в цій галузі стали американські фахівці, які запропонували використовувати рідкий азот та сухий лід для стимулювання опадів.
У Радянському Союзі подібні експерименти почали проводити в 60-ті роки. На практиці напрацювання вчених стали у пригоді після чорнобильської катастрофи, коли першочерговим завданням було не допустити потрапляння радіоактивного пилу в Дніпро.
Пил вдалося «пов'язати» за допомогою реагентів, щоб його не розносив вітер, але більш серйозну проблему представляли дощі. На боротьбу з ними і направили кілька спец бортів.
Зараз для знищення дощових хмар застосовується рідкий азот, вуглекислота і цемент. Цей склад поміщається в контейнери які саморозпаковуються. На хмари реагент скидають з літаків, пілоти яких використовують сучасні методи навігації, щоб не обробити одну і ту ж хмару двічі.
Користь чи шкода?
Існує поширена думка, що розгін хмар завдає шкоди навколишньому середовищу. Фахівці, втім, запевняють, що зараз для цих цілей використовуються екологічно чисті матеріали.
Втім, назвати цей метод повністю безпечним теж не можна. Так, 12 червня 2008 року на один з будинків в Росії впав нерозкритий контейнер з реагентами. На щастя, ніхто не постраждав, але зараз фахівці працюють над створенням більш безпечної технології.
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.