Написати коментар
Камбоджа

Королівство Камбоджа — країна в південно-східній Азії з багатою історією і нелегкою долею. Внаслідок геноциду, держава втратила п'яту частину населення, і порівняно недавно почала відновлюватися, розважливо зробивши ставку на розвиток туристичної сфери. На сьогодні Камбоджа вже цілком може позмагатися в цьому плані з сусіднім Таїландом.

 

Цікаві факти про Камбоджу

Столиця Камбоджі  Пномпень.

Чисельність населення Камбоджі становить  14,1 млн осіб.

Камбоджа межує з такими країнами: Таїланд, Лаос, В'єтнам та омивається Південнокитайським морем.

1953 року, країна отримала незалежність від Франції.

Офіційна мова в Камбоджі  Кхмерська. Кхмерський алфавіт увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найбільший у світі  він складається з 72 літер. Слово «Так» для жінок і чоловіків в Камбоджі вимовляється по-різному. 

У Камбоджі розташований найбільший храмовий комплекс у світі, що був побудований ще у 12 столітті — Ангкор-Ват. Сюди приїжджають туристи зі всього світу щоб помилуватися цим дивом архітектури. Ангкор-Ват складається з 20 храмів, розташованих на значній відстані один від одного. І щоби подивитися всі, потрібно як мінімум цілий день. Екскурсія в Ангкор-Ват досить таки цікава і пізнавальна. 

У Камбоджі, як і в багатьох інших країнах Південно-Східної Азії, люди часто вітаються, питаючи: "Ви вже поїли рису?". Ввічливою відповіддю буде «так», навіть якщо це не відповідає дійсності.

Мальовниче озеро Тонлесап ще називають внутрішнім морем Камбоджі  настільки воно велике. Це один з найбільш продуктивних прісноводних ресурсів для вилову риби у світі.

Камбоджійське озеро Тонлесап популярне серед туристів своїми плавучими селами. Вони зовсім не схожі на села в європейському розумінні  це величезне скупчення човнів різного розміру, які вільно плавають, утворюючи вузькі вулички і широкі «проспекти» А основний засіб пересування для дітей  тазики, на яких з приголомшливою спритністю вони долають практично будь-які відстані. 

За однією з версій плавучі села в Камбоджі виникли під час В'єтнамської війни. Тоді життя в країні було досить благополучним, і чужинцям було заборонено тут селитися. Але в законі мова йшла про землю, тож біженці знайшли вихід: вони розташувалися на озері Тонлесап. Зараз це найбільше в Камбоджі поселення в'єтнамців.

Грошовою одиницею Камбоджі хоч і є ріель, усюди як платіжний засіб використовується американський долар. Камбоджійська валюта представлена ​​тільки банкнотами, монет в обігу немає. 

Камбоджійський прапор є єдиним національним прапором, на якому зображено будівлю  Ангкор-Ват. Цю пам'ятку можна зустріти і на місцевих паперових купюрах, і на пляшках з місцевим пивом.

Основний вид міського транспорту в столиці Камбоджі  мопеди, на які камбоджійці, з повною зневагою до правил дорожнього руху, сідають втрьох, а то і вчотирьох, і це не рахуючи маленьких дітей, яких вони беруть на руки! 

Їжа в Камбоджі дуже схожа на тайську, але не така гостра і вишукана. Досить поширений міф, що Камбоджа  це країна для гурманів, де їдять змій, смажених павуків, коників і жуків. Насправді ж подібні гидоти їдять тільки туристи і це не камбоджійська, а в'єтнамська або південнокитайська кухня.

На відміну від Таїланду, де на березі часом і присісти ніде, в Камбоджі ще трапляються абсолютно безлюдні пляжі з білим піском і пальмами. Людно тут буває тільки у вихідні дні, коли приїжджають заможні жителі столиці. Можна взяти човен і відправитися на один з острівців, поплавати з маскою і поїсти спеціально для Вас виловлену рибу.

Режим червоних кхмерів, які прийшли до влади в Камбоджі в 1975 році, вважається одним з найжорстокіших в історії. Нав'язаний країні курс на будівництво «аграрного соціалізму» на ділі обернувся страшним геноцидом: було знищено від 1 до 3 млн осіб або близько 20 відсотків населення.

Камбоджа залишається однією з найбільш «замінованих» країн світу  такий результат трьох десятиліть війни і громадянського конфлікту. Територією держави розосереджені кілька мільйонів мін, через що з 1979 року кінцівки втратили понад 57 тисяч камбоджійців.

Імена новонародженим камбоджійцям, зазвичай, дає буддійський монах, спеціально запрошений для цієї мети. У багатьох кхмерів є два імені  одне для сім'ї та друзів, друге для всіх інших. Велика частина жителів Камбоджі, що були народжені в період з 1975 по 1990 рік, не святкує дні народження, почасти тому, що під-час громадянської війни не було кому запам'ятати точну дату цієї події.

Завдяки гарній шкільній освіті, тут можна зустріти кхмерів, що бездоганно розмовляють французькою та англійською мовами.

Кхмери терпіти не можуть тайців і навпаки, хоча валюту сусідньої країни з задоволенням приймають до оплати.

У Камбоджі не заведено давати вулицям імена, зазвичай їх просто нумерують. Лише деякі вулиці в столиці держави Пномпені отримали назву під впливом європейців.

У Камбоджі зростає понад 10 видів бананів, від великих до маленьких, від жовтих до червоних і зелених.

Король Камбоджі не володіє реальною владою, але народ його поважає і шанує.

Останнім часом, найбільшим джерелом доходу країни була текстильна промисловість. Другим за величиною джерелом доходу є туризм.

До війни Пномпень називали Перлиною Південно-Східної Азії. Тут проводилися різні кіно, музичні і спортивні фестивалі, а також місцеві олімпійські ігри. В ті часи Сінгапур був маленьким рибальським селом. 

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.

Напишіть щось...
Ви не увійшли
або залиште коментар як гість
Loading comment... The comment will be refreshed after 00:00.

Будьте першим, хто це прокоментував

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter