Камбоджа

Королівство Камбоджа — країна в південно-східній Азії з багатою історією і нелегкою долею. Внаслідок геноциду, держава втратила п'яту частину населення, і порівняно недавно почала відновлюватися, розважливо зробивши ставку на розвиток туристичної сфери. На сьогодні Камбоджа вже цілком може позмагатися в цьому плані з сусіднім Таїландом. 

 

Цікаві факти про Камбоджу

● Столиця Камбоджі — Пномпень.

● Чисельність населення Камбоджі становить — 14,1 млн осіб.

● Камбоджа межує з такими країнами: Таїланд, Лаос, В'єтнам та омивається Південнокитайським морем.

● 1953 року, країна отримала незалежність від Франції.

● Офіційна мова в Камбоджі — Кхмерська. Кхмерський алфавіт увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найбільший у світі — він складається з 72 літер. Слово «Так» для жінок і чоловіків в Камбоджі вимовляється по-різному. 

● У Камбоджі розташований найбільший храмовий комплекс у світі, що був побудований ще у 12 столітті — Ангкор-Ват. Сюди приїжджають туристи зі всього світу щоб помилуватися цим дивом архітектури. Ангкор-Ват складається з 20 храмів, розташованих на значній відстані один від одного. І щоби подивитися всі, потрібно як мінімум цілий день. Екскурсія в Ангкор-Ват досить таки цікава і пізнавальна. 

● У Камбоджі, як і в багатьох інших країнах Південно-Східної Азії, люди часто вітаються, питаючи: "Ви вже поїли рису?". Ввічливою відповіддю буде «так», навіть якщо це не відповідає дійсності.

● Мальовниче озеро Тонлесап ще називають внутрішнім морем Камбоджі — настільки воно велике. Це один з найбільш продуктивних прісноводних ресурсів для вилову риби у світі.

● Камбоджійське озеро Тонлесап популярне серед туристів своїми плавучими селами. Вони зовсім не схожі на села в європейському розумінні — це величезне скупчення човнів різного розміру, які вільно плавають, утворюючи вузькі вулички і широкі «проспекти» А основний засіб пересування для дітей — тазики, на яких з приголомшливою спритністю вони долають практично будь-які відстані. 

● За однією з версій плавучі села в Камбоджі виникли під час В'єтнамської війни. Тоді життя в країні було досить благополучним, і чужинцям було заборонено тут селитися. Але в законі мова йшла про землю, тож біженці знайшли вихід: вони розташувалися на озері Тонлесап. Зараз це найбільше в Камбоджі поселення в'єтнамців.

● Грошовою одиницею Камбоджі хоч і є ріель, усюди як платіжний засіб використовується американський долар. Камбоджійська валюта представлена ​​тільки банкнотами, монет в обігу немає. 

● Камбоджійський прапор є єдиним національним прапором, на якому зображено будівлю — Ангкор-Ват. Цю пам'ятку можна зустріти і на місцевих паперових купюрах, і на пляшках з місцевим пивом.

● Основний вид міського транспорту в столиці Камбоджі — мопеди, на які камбоджійці, з повною зневагою до правил дорожнього руху, сідають втрьох, а то і вчотирьох, і це не рахуючи маленьких дітей, яких вони беруть на руки! 

● Їжа в Камбоджі дуже схожа на тайську, але не така гостра і вишукана. Досить поширений міф, що Камбоджа — це країна для гурманів, де їдять змій, смажених павуків, коників і жуків. Насправді ж подібні гидоти їдять тільки туристи і це не камбоджійська, а в'єтнамська або південнокитайська кухня.

● На відміну від Таїланду, де на березі часом і присісти ніде, в Камбоджі ще трапляються абсолютно безлюдні пляжі з білим піском і пальмами. Людно тут буває тільки у вихідні дні, коли приїжджають заможні жителі столиці. Можна взяти човен і відправитися на один з острівців, поплавати з маскою і поїсти спеціально для Вас виловлену рибу.

● Режим червоних кхмерів, які прийшли до влади в Камбоджі в 1975 році, вважається одним з найжорстокіших в історії. Нав'язаний країні курс на будівництво «аграрного соціалізму» на ділі обернувся страшним геноцидом: було знищено від 1 до 3 млн осіб або близько 20 відсотків населення.

● Камбоджа залишається однією з найбільш «замінованих» країн світу — такий результат трьох десятиліть війни і громадянського конфлікту. Територією держави розосереджені кілька мільйонів мін, через що з 1979 року кінцівки втратили понад 57 тисяч камбоджійців.

● Імена новонародженим камбоджійцям, зазвичай, дає буддійський монах, спеціально запрошений для цієї мети. У багатьох кхмерів є два імені — одне для сім'ї та друзів, друге для всіх інших. Велика частина жителів Камбоджі, що були народжені в період з 1975 по 1990 рік, не святкує дні народження, почасти тому, що під-час громадянської війни не було кому запам'ятати точну дату цієї події.

● Завдяки гарній шкільній освіті, тут можна зустріти кхмерів, що бездоганно розмовляють французькою та англійською мовами.

● Кхмери терпіти не можуть тайців і навпаки, хоча валюту сусідньої країни з задоволенням приймають до оплати.

● У Камбоджі не заведено давати вулицям імена, зазвичай їх просто нумерують. Лише деякі вулиці в столиці держави Пномпені отримали назву під впливом європейців.

● У Камбоджі зростає понад 10 видів бананів, від великих до маленьких, від жовтих до червоних і зелених.

● Король Камбоджі не володіє реальною владою, але народ його поважає і шанує.

● Останнім часом, найбільшим джерелом доходу країни була текстильна промисловість. Другим за величиною джерелом доходу є туризм.

● До війни Пномпень називали Перлиною Південно-Східної Азії. Тут проводилися різні кіно, музичні і спортивні фестивалі, а також місцеві олімпійські ігри. В ті часи Сінгапур був маленьким рибальським селом. 

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах