Написати коментар

 

Культура та історія цієї острівної держави настільки насичена та різнобарвна зі злетами та падіннями, що розуміти хід думок японців можна тільки ознайомившись із їх історичним минулим. Наразі Японія є однією з передових країн світу, однак аби вести справу з її представниками необхідно шанобливо ставитись до їх культури та традицій. Аби краще зрозуміти специфіку японського етносу, варто пройти короткий екскурс в історію самої країни, яка почалась ще 35 тисяч років тому. 

 

Давні часи 

Першими на сучасних японських островах поселилися мисливці-збирачі, однак згодом культура вирощування рису підштовхнула невеликі громади переселятися ближче до долин річок, для поливу.  Таким чином створювались перші прототипи державних утворень на японській землі. 

Першою імператорською династією, яка об’єднала під своєю владою усі племена стала родина Ямато з 3 по 8 сторіччя нашої ери. Це період виникнення державного утворення на японському архіпелазі для якого характерним стало поширення культури курганів й опосередкованої влади імператора на місцеву знать, а також тенденція кожному наступному володарю переїжджати до нової столиці, аби не залишатися поряд з могилою покійного попередника. 

З континентальних земель поширюється буддизм, який починає сповідувати верхівка суспільства, однак для нижчих прошарків священним залишається синтоїзм. Божественне походження імператора, однак, залишається незаперечним фактом.

У 710 році утвердилась остаточно столиця Японії - місто Хейдзьо-кьо (Нара) та перший законодавчий звід, актуальний до прийняття Конституції у 1889. В 6 ст. влада переходить до рук аристократичного роду Фудзівара, який охопив всю владу та запам’ятався як диктатор. Імператор залишився лише верховним жерцем. Кінець періоду вивів на світову арену новий стан суспільства - самураїв, а аристократія зазнала свого економічного занепаду. 

 

Середньовіччя

Новий період в історії Японії характеризується своєрідною самостійністю та відмежованістю від Китаю, який раніше вважався еталоном досконалості. В середині 11 ст. імператорський трон займає Госандзьо, який охоплює всю владу у власних  руках. Відрікшись від престолу на користь свого сина він фактично керував державою з монастиря, чому наслідували й подальші правителі. 

В наступному сторіччі на політичну арену все більше виходять самураї, вихідці з аристократії, які затвердили свою диктатуру в країні. Сформувавши свій уряд (сьогунат), вони спромоглися відбитись від монгольської навали. Однак невдала політика центрального апарату призвела до поступового розпаду імперської Японії на протодержавні утворення по регіонах, які воювали між собою. Разом з періодом Великих географічних відкриттів до Японії потрапили європейці, які привезли вогнепальну зброю та християнство. 

Край роздробленості поклали три полководці, які продовжували політику один одного. Нобунагі об’єднав державу, ліквідувавши своїх ворогів, Хідейосі завоював північні провінції та приєднав острови Сікоку та Кюсю, а Токугава Ієясу створив п’ятикласову модель суспільства: самураї, селяни, ремісники, купці та ета. Останні вважалися найнижчим прошарком. 

Особливістю періоду було поширення кодексу гідності самураїв, економічний розквіт Японії, кінець міжусобних воєн та формування сучасних рис японської нації, культури та традицій, що актуальні й донині. 

 

Новий час та сучасність

В середині 19 століття Японія налагоджує торгові зв’язки з США та Великобританією, для чого відкриває два морські порти в містах Сімоду та Хакодате. Укладання торговельних угод поширилось й на інші країни континенту, а для іноземних купців в Японії встановили режим вільної торгівлі. 

Внутрішні владні сперечання призвели до передачі влади знов до імператора й початку періоду реформ. Серед них було встановлення свободи віросповідання, обов’язкова початкова освіта, розвиток транспортної системи та прийняття нової Конституції зі створенням парламенту. 

Військова могутність допомогла країні вранішнього Сонця вийти переможцем в конфлікті з Російською Імперією та Китаєм, збільшивши територію на половину Сахаліну, Тайвань, Курильські, Маршаллові, Каролінські та Маріанські острови, окупувати Корею та Маньчжурію. 

Друга світова війна стала крахом для могутнього мілітаризму в Японії. Капітуляція та реформування економічного й політичного устрою поклала кінець існуванню збройних сил в країні та зробила її повністю підпорядкованою Сполученим Штатам. 

Однак, поступове налагодження міжнародних зв’язків зі світовою спільнотою та ріст економіки й передових технологій дозволив Японії стати одним з лідерів на міжнародній арені. 

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах

Напишіть щось...
Ви не увійшли
або залиште коментар як гість
Loading comment... The comment will be refreshed after 00:00.

Будьте першим, хто це прокоментував

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter