Федерація Австрійської імперії та Угорського королівства, відома під назвою Австро-Угорська імперія, була одним з найпотужніших гравців на політичній арені Європи. До складу монархії входили й українські землі: Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Саме тому, важливо знати про основні віхи в розвитку Австро-Угорщини, а також розуміти роль України в складі імперії.

 

Утворення Австро-Угорщини

Офіційно, дуалістичну монархію було створено 21 грудня 1867 року: в цей день, австрійський імператор Франц Йосиф І затвердив австро-угорську угоду та нову конституцію Австрії. Австрійська імперія перетворилася на двоєдину державу — Австро-Угорську імперію — на чолі з австрійським імператором з династії Габсбургів. Одночасно, імператор мав титул короля Угорщини.

Угорщина у складі дуалістичної імперії була політичною та адміністративною автономією, мала власний уряд та сейм — парламент. 

Передумовою до створення Австро-Угорської імперії стала глибока економічна та політична криза в Австрії. Багатонаціональна країна була ослаблена революційними подіями та Пруською війною (1866 р.), численними розбіжностями між різними частинами імперії. Усе це становило загрозу подальшому існуванню династії Габсбургів. Складна ситуація мала вирішитись укладанням угоди з Угорщиною, яка б надавала їй значних політичних прав. 

 

Територія, мова, населення: найважливіші факти про імперію

● Територія Австро-Угорщини — це терени сучасної Австрії та Угорщини, Хорватії, Словенії, Словаччини, Чорногорії, Чехії, частини Італії, Польщі, Румунії та України. 

● Період існування — з 1867 по 1918 рік.

● Політичний устрій — конституційна дуалістична монархія.

● Імператор-король — Франц-Йосиф І (1867-1917); Карл І та IV (1916-1918).

● Столиці — Відень (головна), Будапешт (в Угорщині).

● Офіційна мова — німецька.

● Панівна конфесія — католицизм. Окрім цього, на території імперії сповідували: православ'я, протестантизм, сунізм, юдаїзм.

● Кількість населення — 52 800 000 осіб станом на 1914 рік. 

● Девіз — “Неподільні та нерозлучні”.

 

Українські землі у складі Австро-Угорщини

Північна Буковина, Закарпаття та Галичина були у складі імперії з кінця XVIII століття. Сумарно, в Австро-Угорщині проживало 2 мільйони українців. 

Основну роль в економіці вказаних українських земель відігравало сільське господарство. Діяла невелика кількість мануфактур. Майже вся промисловість австрійської частини України перебувала в руках німецьких, австрійських та канадських капіталістів. У другій половині XIX століття, відбувся стрімкий розвиток виробництва. Зокрема, формувалися лісопереробні, борошномельні, нафтовидобувні підприємства. 

В економічній структурі Австро-Угорщини західноукраїнським землям відводилась роль ринку збуту готових товарів. Тож основна частина мануфактур не витримувала конкуренції та занепадала. 

Покращила ситуацію на західноукраїнських землях селянська реформа в 1848 році. Її головне положення — скасування кріпацтва. Поступово, сільське господарство почало розвиватися по-ринковому (за сприянням уряду імперії). 

У 1864 році, було проведено освітню реформу. Школи почали працювати за єдиною програмою, а також стали народними. Варто відзначити, що на українських теренах у складі Австро-Угорщини існував величезний потяг не лише до початкової, а й до університетської освіти. Активно велося культурне життя. 

 

Що спричинило занепад імперії?

Весь період існування дуалістичної монархії супроводжувався потужними національно-визвольними рухами. Зокрема, й на українських територіях. Незважаючи на низку реформ та політичних проступків, Перша світова війна поклала край історії імперії. Так, 31 жовтня 1918 року Австро-Угорщина розпалась на низку незалежних держав, й остаточно припинила існування. 

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах