Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»

 

Запорізька Січ була одним із найважливіших осередків українського нереєстрового козацтва упродовж другої половини XVI—кінця XVIII століття. Внесок козаків у національно-визвольну боротьбу нашого народу — величезний, а історія війська — цікава та різноманітна. Тож давайте пригадаємо найяскравіші історичні довідки про добу Запорізької Січі!

 

Важливі віхи існування Січі

● 1551–1556 роки — дата виникнення найпершої з Запорізьких Січей (Хортицька Січ). Вона була розташована на території острову Мала Хортиця (нині м. Запоріжжя). Засновником Січі вважають Дмитра Вишневецького. Загалом, історикам відомо про існування 8 січей: Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської, Чортомлицької, Кам’янської, Олешківської та Нової. 

1557 р. — татарський погром Хортицької Січі, після якого осередком козацтва стає острів Томаківка.

1572 рік — утворення реєстрового козацтва.

1591–1593 — козацько-селянське повстання на чолі з Косинським. Подія слугувала початком низки повстань реєстрового та нереєстрового козацтва в різні роки. Зокрема, ідеться про повстання під проводом Наливайка (1594–1596 рр), Тараса Трясила (1625 р.), Павла Бута та інших.

1648 р. — початок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. У ході війни козаки здобули перемогу над польським військом під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями. У наступному, 1649 році, воєнні дії було завершено підписанням Зборівського мирного договору.

1654 — Переяславська рада (у січні), березень — підписання Березневих статей між старшиною козацтва та московським урядом.

1687, 1689 — спільні походи козаків та московського війська на Крим.

1708 — зруйнування Меншиковим гетьманської столиці — міста Батурина.

1709 — зруйнування військом російського царя Запорізької Січі.

1775 — остаточна ліквідація Січі.

 

Читайте також: 

 

Звичаї та соціальний устрій українського козацтва

Безперечно, військова слава українських козаків — не єдиний їхній здобуток. Існування Запорізької Січі тісно пов’язане з особливим менталітетом, виникненням характерних звичаїв та традицій, які відіграли вагому роль в українській культурі.

Закони на Січі. Попри безліч міфів, тут домінували суворість та дисципліна. Вбивство побратима каралося смертю. Така ж доля чекала того, хто посягне на чуже майно. Курені козаків були постійно відкритими: сюди міг зайти будь-який подорожній, щоби відпочити та попоїсти. Щоправда, виносити будь-що із куреня назовні було суворо заборонено.

Релігійні вірування. Запорізькі козаки вважали своїм обов’язком брати участь у християнських обрядах на найбільші свята: Покрову, Різдво, Водохрещення та інші, а також вшановували традиції церковного поминання полеглих у бою. Окрім того, мешканці Січі зберігали й деякі язичницькі ритуали. Зокрема, вважалося, що козаки-характерники наділені знаннями стародавніх волхвів. Про характерників було безліч переказів та легенд: «їх ні вогонь, ні вода, ні шабля не брали…». 

Пізнавальні книги для розвитку

Бойові традиції. Окрім традиційних бойових навичок, козаки володіли тактикою ведення бою на воді. Для морських походів використовували човни-чайки. Дослідники вважають, що деякі бойові прийоми козаки вправно запозичали в інших народів. Це було можливим завдяки частим походам, знайомству з іншими культурами.

Ставлення до алкоголю. Народні перекази свідчать, що козаки не цуралися спиртних напоїв. Проте, у походах усе було зовсім навпаки: вживати алкоголь — суворо заборонено. Порушення цього правила часто прирівнювалося до зради побратимів та каралося дуже суворо. 

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter