У всі часи були, і будуть люди, які прагнуть прославитися. Ось тільки шляхи досягнення мети для цього вибирають різні. Хтось працює з ранку до ночі, а хтось вибирає більш легкий шлях.

Ось до останньої категорії і відноситься Герострат. Був собі в Стародавній Греції якийсь чолов’яга з таким ім’ям. Особливих талантів він не мав, але фантазія в нього була колосальна. Уже дуже він хотів, щоби його запам’ятали не тільки сучасники, а й майбутні покоління. 

Нічого «кращого» він не зміг придумати, як підпалити храм богині Артеміди. Це була дуже велична і красива споруда, розташована в місті Ефес.

Суд засудив його до смертної кари. А щоби подібні «подвиги» більше нікого не надихали на такі вчинки, його ім’я було заборонено згадувати не просто в розмові, але й у документах.

Однак, Герострат усе ж досяг своєї мети. Тодішні історики, не втрималися й описали причину загибелі однієї з найвеличніших споруд того часу, зокрема, і головного винуватця цієї сумної події. Його ім’я стало синонімом, що позначає людину, яка мріє про славу здобуту будь-яким шляхом.

 

Значення фразеологізму
«Геростратовою славою» називають славу, яка була отримана злочинним шляхом або не хорошими вчинками.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter