Стародавній Рим

У Стародавньому Римі існували традиції, які сучасній людині можуть здатися м'яко кажучи дивними. Пропонуємо Вашій увазі підбірку цікавих звичаїв Стародавнього Риму.

 

Дивні звичаї в Стародавньому Римі

● Приймаючи гостей, знатні римляни прагнули похизуватися і подати немислимі страви. Так, наприклад, Петроній пише про господаря, який бажаючи здивувати гостей, виставив на стіл печену свиню, в якій були зашиті живі дрозди. Коли свиню розрізали, дрозди розлетілися.

У Стародавньому Римі існував дивний звичай — якщо хтось вбивав чийогось батька, то злочинця топили в мішку, куди також поміщали змію, собаку і півня. Для чого, невідомо!

Гомосексуалістів в Стародавньому Римі називали «зеленими». Річ у тому, що зелений одяг традиційно носили жінки. Тому вираз «зелений», означав жінкоподібність або нетрадиційну орієнтацію.

Римська богиня Юнона мала титул Монета, що в перекладі з латині означає «та що застерігає» або «радниця». Біля храму Юнони на Капітолії знаходилися майстерні, де виготовляли металеві гроші. Саме тому ми називаємо їх монетами, а в англійській мові від цього титулу відбулася загальна назва грошей — «money». 

Латинське слово «codex» означало «шматок дерева». Саме на дерев'яних дощечках, змазаних воском, були виготовлені перші книги у звичному нам форматі, а не у формі сувою. Пізніше замість дерева римляни для кодексів стали використовувати пергамент. У 3 столітті у вигляді кодексу було видано зібрання імператорських конституцій. Сьогодні в українській мові слово «кодекс» використовується саме для назв зведень законів.

Звичай поцілунку молодят в кінці церемонії одруження прийшов до нас зі Стародавнього Риму. У той час він мав дещо інший зміст. Весілля розглядалося як контракт, а поцілунок служив своєрідною печаткою, що скріплювала договір.

У давньоримській армії існував вищий вид страти під назвою «децимація» — страта кожного десятого. Підрозділ який провинився, поділяли на десятки незалежно від рангу і терміну служби. Кожна десятка кидала жереб, і того, на кого він випадав, страчували його ж дев'ять товаришів.

Солдати в римському війську жили в наметах по 10 осіб. У кожному наметі був старший, якого називали «деканом».

Перший у світі торговий центр був побудований в Римі імператором Траяном. Він складався з декількох рівнів і понад 150 торгових точок, які продавали все, починаючи від їжі і спецій і закінчуючи одягом.

Фаши (fasces), які являли собою пучок перев'язаних червоним бантом прутів, з бронзовою віссю в центрі, символізували міць і єднання Риму. Італійське слово «фашизм» отримало свою назву від слова «fasces».

Піт гладіаторів і жир тварин, які билися на арені, за межами театрів продавали в сувенірних горщиках. Вважалося, що це прекрасний засіб для поліпшення кольору обличчя жінки. (див. Цікаві факти про гладіаторів)

Багаті жінки, могли дозволити собі тіні для повік або помаду. Правда, макіяж в основному робили собі повії, і це вважалося одночасно аморальним і спокусливим.

Заклинання «абракадабра» вперше було згадано у працях Серена Саммоніка, який жив у 2 столітті і був лікарем римського імператора Каракалли. Це слово потрібно було записати на амулеті в стовпчик 11 разів, щоразу забираючи останню літеру. Такий запис мав поступово послаблювати силу злого духа і сприяти одужанню хворого.

Часто вживана фраза «гроші не пахнуть» родом зі Стародавнього Риму. Ці слова злетіли з язика самого імператора Веспасіана, в той момент, коли рідний син присоромив його за введення податку на користування туалетом у громадських місцях для збагачення своєї скарбниці.

Римлянка користувалася повагою вдома і в суспільстві: в її присутності не можна було говорити грубості та поводитися непристойно. У своєму будинку римлянка була повноправною господинею. Дружина могла вживати їжу за одним столом з чоловіком і його друзями.

Давньоримські жінки не мали особистих імен. Вони отримували лише родове ім'я, наприклад, Юлія, якщо вона народилася в роді Юліїв. Якщо в одній сім'ї було кілька дочок, до їх родових імен додавали порядкові преномени: Сегунда (друга), Терція (третя) і т.п.

Римські туалети були дуже місткі — у найбільших могли «вміститися» близько 50 осіб. На підлозі туалетів була мозаїка, звичайно з зображенням дельфінів, а в центрі туалету бив фонтан, там часто грали музиканти, а присутні люди вели бесіди та ділилися новинами. Заклади ці були платними, а сеча, одержувана з них, використовувалася пральнями для прання.

В Італії, крім звичного для європейців страху перед числом 13, нещасливим вважається також число 17. Можливе пояснення цьому криється ще в могилах древніх римлян, на яких були нерідкі написи VIXI, що в перекладі означає «Я жив» або «Моє життя скінчилося». Якщо виразити напис римськими цифрами, то й вийде VI+XI=6+11=17.

Назва солі послужила основою для багатьох слів. Так наприклад, римським солдатам видавали дозвіл на купівлю солі, яка називалася salarium argentum. Від цього слова виникло англійське слово «заробітна плата» — «salary» і французьке «солдат». Крім того, звичка римлян солити зелень, призвела до утворення слова «салат».

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах