Написати коментар

Титан думки і праці, Каменяр… або просто Іван Якович Франко. Автор тисяч прозових, ліричних та драматичних творів. Активний громадський та політичний діяч. Ми вивчаємо «Вічного революціонера» у школі, але скільки цікавого лишається поза уроками ... Що ж такого незвичайного було в цьому чоловікові, на честь якого названий обласний центр нашої країни?

 

Цікаві факти про Івана Франка.

-За усе своє життя Іван Якович написав близько шести тисяч творів. Але ніколи не мав власного кабінету для роботи. 

-Більшу частину свого життя — сорок років письменник прожив у Львові. Це місто оспіване у його віршах, він був у захваті від цих вуличок, будинків, сакральних споруд і взагалі його атмосфери.

-Під час навчання в гімназії Франко захопився колекціонуванням книг. Митець зібрав колекцію з більше ніж 500 примірників різними мовами не тільки українською, а й польською, німецькою та іншими. Деякі твори він перекладав українською самостійно.

-Уже гімназистом Франко виявляв надзвичайні здібності наприклад, він міг чи не дослівно переказати розповідь викладача. На уроках, які вважав нецікавими чи непотрібними, він сидів за останньою партою та читав Шекспіра. До речі, переважно в німецькому перекладі.

-За своє життя опанував 19 мов, з яких щонайменше п’ятьма регулярно писав твори. Українською він перекладав з 48 мов, що було однією з причин того щоб колеги називали його «академією в одній особі».

-За своє життя Іван Якович вигадав та використав чимало літературних псевдонімів і криптонімів (близько 100): підписував свої твори як Віршороб Голопупенко, Мирон, Живий, Джеджалик, Брут Хома, Кремінь тощо.

-Рано залишившись без батьків, молодий Франко заробляв на життя репетиторством, а згодом отримував гроші за свої твори, не працюючи на державній посаді.

-Саме Іван Франко вважав за краще, аби галичани називали себе українцями, а не русинами. Він поширював ідею, що «ми маємо почувати себе українцями без офіційних кордонів».

-Автор варив відмінну каву, що не дивно, оскільки Львів місто дощу та кави. Також любив випити вина, поважав медовуху, але ніколи не палив.

-Митець був невибагливий у гастрономічних вподобаннях: снідав булкою з кавою, обідав супом з додаванням квасу, грибів чи кропиви, квашеними овочами.

-Як писав сам поет, «Тричі являлась мені любов…». До нас дійшли імена трьох жінок, яким він віддавав своє серце це Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Зигмунтовська. Але свою руку він запропонував освіченій і досить заможній киянці з прогресивними поглядами Ользі Хоружинській.

-Дні народження Іван Якович завжди святкував у родинному колі. Сімейною традицією стало випікання дружиною Ольгою пирога із написом ТАТО. Про це згодом писала у своєму есе їх донька Анна.

-Неординарність цієї людини полягала ще й в пристрасті до індійської культури. Франко намагався читати в оригіналі індійську літературу, написану санскритом, та вивчав різні філософські твори, деякі з них перекладав українською.

-Неможливо не згадати про те, що саме Франко переклав біблійну книгу «Буття» українською мовою.

-Франко обожнював вишиванки та носив їх чи не щодня. Саме він започаткував новий стиль, поєднуючи класичні європейські костюми та традиційні українські вишиванки.

-Вдома родина Франків мала справжній невеликий зоопарк, де постійно мешкали кролики та собаки, а також іноді травмовані тварини, яких лікували діти.

-Іван Франко єдиний український письменник, номінований на Нобелівську премію в галузі літератури, але він так її і не отримав, бо помер за кілька місяців до вручення.

-Саме Франко одним з перших спрогнозував крах соціалістичної ідеології марксизму, а державу з таким устроєм назвав тюрмою.

-Релігійні погляди Франка і досі не визначено радянська влада називала його атеїстом, а деякі дослідники стверджують про його глибоку віру та товариські відносини з галицькими священиками та навіть з митрополитом Андрієм Шептицьким.  

-Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові, без передсмертної сповіді, хоча мав бажання висповідатися. Проте, не вдалося знайти священика, якому митець зміг би відкрити свою душу.

-9 листопада 1962 року, на честь Івана Франка місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ.

Якщо Вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться нею з друзями у соцмережах.

Напишіть щось...
Ви не увійшли
або залиште коментар як гість
Loading comment... The comment will be refreshed after 00:00.

Будьте першим, хто це прокоментував

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter