Цікаві факти про Джордано Бруно

 

Джордано Бруно увійшов в історію як суперечлива особистість, що віддала себе в жертву науці, він прагнув руйнувати загальноприйняті церковні догмати. Його сміливі ідеї і вільні трактування старих постулатів не зустріли схвалення консервативного духовенства, що прирекло його на поневіряння, а пізніше й на страту. Хай там як, ім’я мислителя тепер асоціюється з образом людини, яка постраждала за свої переконання. 

 

Цікаві факти про Джордано Бруно

● Джордано Бруно (1548–1600) народився в сім’ї військовослужбовця. При хрещенні його назвали Філіппо, ім’я Джордано хлопець отримав при вступі в чернечий орден.

● Зв’язати своє життя з релігією Джордано Бруно вирішив ще в юності, ставши ченцем домініканського ордена. Пізніше його вигнали з ордену саме через його занадто сміливі ідеї і вільні трактування священних текстів. Рятуючись від гонінь, вченому довелося покинути рідний Неаполь і перебратися за межі Італії.

● Захопившись наукою, Бруно прийняв концепцію Коперника. Він прагнув довести правоту вченого, знайти його теоріям підтвердження, розкрити аргументи на його користь. Мислитель вважав, що життя не обертається навколо нашої планети. Він стверджував, що зірки це не просто вогники на небосхилі, а світила, подібні до нашого Сонця, і здогадався про те, що у Всесвіті існує безліч небесних тіл. Усі ці твердження йшли наперекір релігійним догматам Середньовіччя.

● Бруно ототожнював Бога з природою, як щось нескінченне й невичерпне. Міркував про сутність Христа, стверджуючи, що той не хотів приймати смерть заради порятунку людей. Ставив під сумнів факт непорочного зачаття. Також, пропагував ідею про переселення душ.

● Подорож Бруно по країнах Європи затягнулася на 16 років, але він майже ніде не затримувався надовго. Ватикан не схвалював його діяльності, тому ченцеві втікачу ніде не були раді. Але король Франції Генріх III дав йому притулок і навіть професорське звання, а пізніше, коли вчений вирішив перебратися до Англії, він забезпечив його рекомендаційним листом.

● Мислитель неодноразово намагався зустрітися з Папою Римським, щоби пояснити йому помилковість деяких догматів і допомогти Церкві. Він намагався вказати духовенству на помилки в традиційному світогляді католиків, але зустріч із понтифіком так і не відбулася.

● Дивною була й пам’ять Бруно. За деякими свідченнями, Джордано практично дослівно запам’ятовував цілі книжкові томи. Він навіть створив мнемоніку, науку про запам’ятовування, і був переконаний у її ефективності. Але виявилося, що з більшістю людей вона не працює, просто в нього самого була феноменальна пам’ять, і йому запам’ятовування давалося легше, ніж іншим.

● Бруно був особисто знайомий із Вільямом Шекспіром, знаменитим англійським драматургом. Вважаючи письменника людиною з живим розумом, він намагався переконати його в істинності геліоцентричної системи світу, але зазнав невдачі Шекспір ​​виявився вельми консервативною людиною.

● Джордано Бруно складав вірші, багато з яких збереглися до наших днів. При його житті популярністю вони не користувалися, з огляду на його славу єретика, та й зараз усі знають його ім’я завдяки його науковій, а не літературній діяльності.

● Втомившись від поневірянь, Джордано Бруно повернувся в Італію, до Венеції, де невдовзі був арештований. Його звинувачували в єресі і спробі створити нову релігію. Провівши у в’язниці сім років, піддаючись тортурам, він так і не відрікся від своїх переконань, і був страчений інквізицією на багатті.

● Через 289 років після його страти, в 1889 році, у Римі на площі Кампо деї Фйорі, був встановлений пам’ятник Джордано Бруно, причому на тій самій площі, де вирок був приведений у виконання. Цей пам’ятник символізує вільну людину, яка прийняла мученицьку смерть за свої переконання.

Пам'ятник Джордано Бруно в Римі

● Церемонія відкриття пам’ятника ознаменувалася бурхливою демонстрацією, спрямованою проти Ватикану, і ледь не переросла в масштабні заворушення. А книги Бруно були виключені з католицького Індексу заборонених книг лише в 1948 році.

● Попри всі суперечності, Джордано став символом незламності волі і прагнення дізнатися правду про світ що нас оточує. Найкраще мислителя характеризує фраза, сказана ним перед смертю: «Спалити — не означає спростувати».

● Діяльність інквізиції стала чорною плямою в історії католицької церкви. Люди різного світогляду і віросповідання, у тому числі й католики, вважають Бруно людиною що не здалася, і не зрадила своїм ідеалам, борючись до кінця.

Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах