Чи не найвідоміший революціонер у світі, Че Гевара залишив в історії незгладимий слід. Він завжди боровся за свої ідеали, і зупинити його змогла лише смерть, попри те, що спецслужби різних країн тривалий час намагалися усунути його. Однак, вивчивши біографію Че Гевари докладніше, можна дійти висновку, що не все так однозначно — його навряд чи можна назвати безкомпромісним борцем за права знедолених і пригноблених, яким його вважають деякі люди. Втім, у світі немає абсолютного добра й абсолютного зла, і на життя Че Гевари кожен дивиться зі своєї власної точки зору.
Факти з біографії Че Гевари.
Ернесто Че Гевара народився 14 червня 1928 року, в місті Росаріо що в Аргентині.
Батько Че Гевари був плантатором, і вельми успішним, причому настільки, що він почав платити своїм наймитам грошима, а не продуктами, як інші. Через це на нього розлютилися інші плантатори, і йому довелося переїхати.
Упродовж усього життя Че Гевара обожнював грати в шахи, причому робив це дуже добре.
Серед далеких предків команданте значився відомий ірландський повстанець Патрік Лінч.
Про молодість Че Гевари знято художній фільм «Щоденники мотоцикліста». У його основу лягли події тих років, коли він подорожував Південною Америкою, проїхавши понад 4 тисячі кілометрів. Саме те, що він побачив за ці роки, і перетворило його в підсумку в революціонера, спраглого до змін.
Мало хто знає, що Че Гевара складав вірші, причому вельми непогані.
Упродовж усього життя Че Гевара страждав від астми. Холодна вода спричиняла в нього різкі напади, тому він рідко мився, збереглося чимало згадок про те, що від команданте зазвичай не дуже приємно пахло.
Бувши аргентинцем за походженням, молодий Че Гевара «відкосив» від обов’язкової служби в армії, прийнявши холодну ванну і спричинивши в себе напад астми.
Че Гевара кілька разів відвідував Радянський Союз.
За освітою майбутній революціонер був лікарем.
Свого часу, ще до початку революційної діяльності, Че Гевара працював бібліотекарем.
Знаменитий портрет Че Гевари, який друкують на футболках і плакатах по всьому світу, є найбільш тиражованим зображенням людського обличчя у світі.
Бувши астматиком, Че Гевара ніколи не розлучався зі своїм інгалятором, і скрізь носив його із собою.
У команданте було четверо братів і сестер.
У 2008 році на батьківщині Че Гевари, в аргентинському місті Росаріо, був встановлений 4-метровий пам’ятник революціонеру, відлитий із бронзи.
У деяких латиноамериканських країнах населення вважає Че Гевару святим. Подекуди це викликає незадоволення місцевих гілок католицької церкви.
Під час своїх подорожей по Латинській Америці Че Гевара підробляв різними способами, встигнувши змінити десяток професій, від вантажника до матроса.
Збереглося кілька написаних Че Геварою листів, які він жартома підписував, як «Сталін II».
Більшу частину життя команданте не курив. До сигар він пристрастився вже на Кубі, після кубинської революції, оскільки густий і їдкий сигарний дим допомагав йому відганяти комарів.
Усе життя Че Гевара запоєм поглинав книги. Читати він навчився 4 роки, і відтоді читання стало його пристрастю.
За своє життя Че Гевара двічі бував поранений у процесі бойових дій.
Бувши аргентинцем, після кубинської революції він офіційно отримав кубинське громадянство.
Слово «Че» використовується в Аргентині як звернення, але для команданте воно фактично стало його прізвиськом. Насправді його звали Ернесто Гевара.
Після перемоги Кубинської революції Ернесто Гевара став президентом Національного банку, а потім — міністром промисловості Куби.
Після спроби перевороту у Гватемалі команданте довелося втікати в Мексику. Там він і познайомився з молодим Фіделем Кастро, що вплинуло на все його подальше життя.
У середині 60-х років минулого століття Че Гевара намагався влаштувати комуністичну революцію в Конго, в Африці, але його діяльність не принесла очікуваних результатів.
Ідеальним державним устроєм Че Гевара вважав комунізм сталінського типу, а сам Йосип Сталін був його кумиром.
Після захоплення Фіделем Кастро влади на Кубі в цій багатостраждальній країні почалися криваві «чистки» людей, неугодних режиму, і, судячи з деяких свідчень, Че Гевара прийняв у них активну участь, відправивши на смерть безліч «політично неблагонадійних» людей.
На Кубі він також організував щось на зразок таємної поліції й концентраційних таборів, які були схожі на ГУЛАГ у СРСР.
Згідно зі спогадами соратників, Че Гевара ніколи й ні на кого не підвищував голос, але водночас у його промові часто проскакували нецензурні вислови.
Деякі дані, пов’язані з революційною діяльністю команданте, досі не розсекречено.
На кубинській банкноті номіналом у 3 песо можна спостерігати портрет Че Гевари (цікаві факти про Кубу).
Загинув Че Гевара в Болівії, допомагаючи місцевим революціонерам. Було заявлено, що він загинув у бою, але збереглися свідчення того, що він був полонений, а потім розстріляний за наказом ЦРУ в 1967 році.
Че Гевара був похований без рук — вони були ампутовані після його страти для передання в поліцію Буенос-Айреса і зняття відбитків пальців.
Місце поховання тіла Че Гевари його катами тривалий час залишалося невідомим, тільки в липні 1997 року його останки були знайдені в братській могилі біля польового аеродрому Валлегранде.
Кубинська пропаганда за десятиліття перетворила Че Гевару в напівлегендарну фігуру, овіяну ореолом романтизму, і зробила його головним національним героєм.