"Коли рак на горі свисне"- так говорять, маючи на увазі: "невідомо коли"; "у невизначеному майбутньому часі", "ніколи". Приказка означає неможливість здійснення чого-небудь. Творці цієї приказки були впевнені, що раки, що живуть на річковому дні, не покинуть середовище свого існування, не з'являться на сушу і вже тим більше не засвистять.
Чи свистять ракоподібні ?
Серед ракоподібних налічується близько сорока тисяч різних видів і не всі вони суворо пов'язані з водним середовищем. Деякі навіть здатні видавати звуки.
Краби - скрипалі живуть в приливній зоні тропічних морів. Вони можуть довго перебувати на суші. Свистіти їм нічим (для свисту потрібні легені), а краби, хоч і виповзають на сушу, дихають не легенями, а зябрами. Але вони навчилися спілкуватися за допомогою звуку. Б'ючи клешнями об ґрунт, вони стукають, тим самим оповіщаючи своїх побратимів про небезпеку, що наближається.
Раки - клацуни живуть на морському мілководді. Вони вміють видавати клешнями клацаючі звуки. Але це не просто стук. Коли рак вдаряє «рухомим» пальцем своєї клешні об нерухомий, виникає ефект, який називається кавітацією: від різкого перепаду тиску в рідині утворюються бульбашки газу, що супроводжується вибуховим звуком.
Багато видів лангустів (це великі морські раки) здатні виробляти тріск і скрегіт. Але витягують звуки вони інакше - немов грають на струнному інструменті. На вусиках лангустів, біля самої основи, є гребінь, використовуваний в ролі смичка, яким рак з великою частотою водить поперек виросту на голові - «пилочки». Висота і гучність звуку можуть змінюватися залежно від сили натискання смичка. Для кого призначена вся ця «музика», точно невідомо. Швидше за все, що лангусти так відлякують хижаків, адже найчастіше вони видають звуки в момент переляку. Не доведено, але й не виключається, що так вони спілкуються з родичами.
У часи появи приповідки про свистячого рака, останнє слово писалося з великої літери. Рак - кличка відомого одеського гангстера Ракачінского, дана йому не стільки через прізвище, як з приводу особливої прикмети - сильно випнутих очей. Одного разу Рак програв парі, згідно з яким був зобов'язаний оголошувати триразовим свистом об'їзну пересипекову дорогу (Шкодову гору) під час її інтенсивного використання. Оскільки дощі заливали Пересип вкрай рідко, ця обставина і породила відому фразу. Назва «Шкодова гора» по цю пору зберігається в топоніміці міста. Випавши з виразу К.Р.Н.Г.С. уточнення «Шкодова» помітно послабило смислове навантаження фрази.
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.
Коментарі